Корозійна стійкість різних видів лиття: порівняльна таблиця

Для вибору оптимального матеріалу в агресивних середовищах — необхідно враховувати, як метод лиття та склад сплаву впливають на опір окисленню. Нижче наведено порівняльний аналіз корозійної стійкості найбільш розповсюджених видів лиття.

Фактори, що впливають на корозію литих деталей

  1. Хімічний склад: Наявність хрому (Cr), нікелю (Ni), молібдену (Mo) та титану (Ti) створює захисну пасивну плівку на поверхні.
  2. Щільність виливка: Наявність мікропор (газових або усадочних) стає осередком точкової (пітингової) корозії.
  3. Шорсткість поверхні: Чим гладша поверхня (наприклад, після лиття під тиском або по моделях, що виплавляються), тим важче корозії «зачепитися» за метал.

Порівняльна таблиця корозійної стійкості

Вид лиття / СплавСтійкість у вологому повітріСтійкість у морській водіСтійкість у кислотах/лугахОсновні переваги
Чавун (СЧ/ВЧ)Низька (іржавіє)Дуже низькаНизька (крім лугів)Дешевизна, графіт трохи гальмує корозію всередині.
ВЧШГ (з магнієм)СередняНизькаСередняКраща щільність структури, ніж у сірого чавуну.
Вуглецева стальНизькаДуже низькаНизькаВисока міцність, але потребує захисного покриття.
Легована сталь (Х18Н10Т)Дуже високаВисокаВисокаФормування стійкої оксидної плівки Cr2O3.
Алюмінієві сплави (Силуміни)ВисокаСередняВисока (у вузькому pH)Легкість, самопасивація на повітрі.
Латунь / БронзаДуже високаДуже високаСередняНайкращий вибір для сантехніки та суднобудування.

Який метод лиття кращий для захисту від корозії?

Технологія виготовлення безпосередньо впливає на довговічність металу:

  • Лиття по моделях, що виплавляються (ЛВМ): Забезпечує найвищу щільність металу та мінімальну шорсткість. Це ідеально для нержавіючих сталей, що працюють в агресивних середовищах.
  • Лиття під тиском: Чудово підходить для кольорових сплавів. Завдяки швидкому охолодженню створюється дрібнозерниста поверхнева «кірка», яка дуже стійка до зовнішніх впливів.
  • Лиття в піщано-глинисті форми (ПГФ): Найбільш ризиковане з точки зору корозії через високу пористість та можливі неметалеві включення (пісок), які стають центрами руйнування.

Практичні поради для покращення стійкості

  1. Якщо бюджет дозволяє, додавання навіть 0.5–1% міді (Cu) до чавуну значно покращує його атмосферостійкість.
  2. Термічна обробка: Гомогенізація структури після лиття усуває хімічну неоднорідність (ліквацію), яка часто викликає електрохімічну корозію.
  3. Електрохімічний захист: Для чавунних і сталевих деталей, що працюють у грунті (труби, засувки), обов’язковим є використання анодного захисту або бітумних покриттів.

Для енергетики та хімічної промисловості безальтернативним лідером є леговане сталеве лиття, тоді як для загального машинобудування оптимальним балансом ціни та стійкості залишаються алюмінієві сплави та модифіковані чавуни.